Головна сторінка бібліотеки Спрощенний режим пошуку Інструкція з пошуку
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Книжкові видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Періодичні видання (70)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>S=Теоретические основы электротехники<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 10
Показані документи с 1 по 10
1.
621.3.01
Л 93


Харківський політехнічний ін-т, нац. техн. ун-т

    Любарський, Борис Григорович.
    Моделювання механічної та електричної взаємодії контактної підвіски [Текст] / Б. Г. Любарський, І. В. Доманський, М. І. Гасанов // Вісник Національного технічного університету “ХПІ” : зб. наук. пр. / Харківський політехнічний ін-т, нац. техн. ун-т. - Харків : НТУ “ХПІ”, 2018. - Вип. 9(1285): Нові рішення в сучасних технологіях. - С. 51-56 : іл. - Бібліогр. в кінці ст.
УДК
ББК 31.21

Рубрики: Енергетика

   Энергетика


   Теоретические основы электротехники


   Теоретичні основи електротехніки


Кл.слова (ненормовані):
контактні підвіски -- струмоприймачі -- контактні проводи -- знос контактних проводів -- мультиграф -- механічні збудження -- анкерні ділянки -- коливальні процеси -- контактные подвески -- токоприемники -- контактные провода -- износ контактных проводов -- мультиграф -- механические возбуждения -- анкерные участки -- колебательные процессы
Анотація: У роботі для визначення статичних та динамічних параметрів, а також критеріїв стану елементів контактної підвіски пропонується застосувати кінцево-елементні моделі, які найбільш адекватно описують фізичні процеси і використовуються зараз в світі. Запропоновано розвиток таких моделей на базі кінцевих елементів та структурування механічних та електричних графів пролетів анкерних ділянок. Розроблені однотипні механічні та електричні мультиграф проліта анкерної ділянки, що дозволяє визначити стан параметрів контактних підвісок з урахуванням теплового зносу.
Дод.точки доступу:
Сокол, Євген Іванович (доктор технічних наук ; ректор НТУ "ХПІ" 2015-) \відп. ред.\
Сокол, Евгений Иванович (доктор технических наук ; ректор НТУ "ХПИ" 2015-)
Доманський, І. В.
Гасанов, Магомедемін Ісамагомедович (кандидат технічних наук; доцент)
Гасанов, Магомедемин Исамагомедович (кандидат технических наук; доцент)
Любарский, Борис Григорьевич
Харківський політехнічний ін-т, нац. техн. ун-т

Примірників усього: 1
аб.1 (1)
Вільні: аб.1 (1)

Знайти схожі

2.
621.3.01
С 80


Харківський політехнічний ін-т, нац. техн. ун-т

    Стисло, Богдан Олександрович.
    Особливості застосування накопичувачів електричної енергії в системі електропостачання залізниці [Текст] / Б. О. Стисло // Вісник Національного технічного університету “ХПІ” : зб. наук. пр. / Харківський політехнічний ін-т, нац. техн. ун-т. - Харків : НТУ “ХПІ”, 2018. - Вип. 9(1285): Нові рішення в сучасних технологіях. - С. 76-82 : іл. - Бібліогр. в кінці ст.
УДК
ББК 31.21

Рубрики: Енергетика

   Энергетика


   Теоретичні основи електротехніки


   Теоретические основы электротехники


Кл.слова (ненормовані):
електроживлення залізниці -- якість електроенергії -- БСНЕЕ -- двоканальний підсилюючий пункт -- розподілена енергетична система -- фільтр низьких частот -- розділена комутація -- балансування акумуляторів -- енергоефективність -- электроснабжение железной дороги -- качество электроэнергии -- БСНЭЭ -- двухканальный усиливающий пункт -- распределенная энергетическая система -- фильтр нижних частот -- разделенная коммутация -- балансировка аккумуляторов -- энергоэффективность
Анотація: Пульсуючий характер потужності, що споживається в мережі електропостачання залізниці є причиною появи пульсацій напруги в контактній мережі. Це призводить до зниження ефективності енергосистеми. Для компенсації пульсацій потужності в мережі електропостачання залізниці пропонується використання гібридних накопичувачів електричної енергії. Запропоновано застосування двоканальних підсилюють пунктів з відповідною системою управління. В основу математичної моделі покладені дані реальних вимірів.
Дод.точки доступу:
Сокол, Євген Іванович (доктор технічних наук ; ректор НТУ "ХПІ" 2015-) \відп. ред.\
Сокол, Евгений Иванович (доктор технических наук ; ректор НТУ "ХПИ" 2015-)
Стисло, Богдан Александрович
Харківський політехнічний ін-т, нац. техн. ун-т

Примірників усього: 1
аб.1 (1)
Вільні: аб.1 (1)

Знайти схожі

3.
621.3.01
Х 76


Харківський політехнічний ін-т, нац. техн. ун-т

    Хоменко, Ігор Васильович.
    Про взаємодію електромагнітного поля і феромагнітного середовища [Текст] / І. В. Хоменко // Вісник Національного технічного університету “ХПІ” = Bulletin of the National Technical University “KhPI” : зб. наук. пр. / Харківський політехнічний ін-т, нац. техн. ун-т. - Харків : НТУ “ХПІ”, 2018. - Вип. 16(1292): Нові рішення в сучасних технологіях. - С. 76-83. - Бібліогр. в кінці ст.
УДК
ББК 31.21

Рубрики: Енергетика

   Энергетика


   Теоретичні основи електротехніки


   Теоретические основы электротехники


Кл.слова (ненормовані):
електромагнітне поле -- феромагнетик -- індуктивність -- магнітна проникність -- електрорушійна сила магнітного зсуву -- вільні магнітні домени -- зв’язані магнітні домени -- енергетичні процеси -- электромагнитное поле -- ферромагнетик -- индуктивность -- магнитная проницаемость -- электродвижущая сила магнитного смещения -- свободные магнитные домены -- связанные магнитные домены -- энергетические процессы
Анотація: Досліджена взаємодія електромагнітного поля і феромагнітного середовища, показано, що магнітна проникність речовинного середовища є її питомою індуктивністю, встановлений функціональний зв’язок між питомою магнітною провідністю феромагнітного середовища і її магнітною проникністю. Впроваджене поняття електрорушійної сили магнітного зсуву. Природа взаємодії електромагнітного поля і феромагнітного середовища розкрита шляхом використання понять вільних і зв’язаних магнітних доменів. Розглянуто енергетичні процеси, що утворюються при взаємодії електромагнітного поля і феромагнітного середовища.
Дод.точки доступу:
Сокол, Євген Іванович (доктор технічних наук ; ректор НТУ "ХПІ" 2015-) \відп. ред.\
Сокол, Евгений Иванович (доктор технических наук ; ректор НТУ "ХПИ" 2015-)
Хоменко, Игорь Васильевич
Харківський політехнічний ін-т, нац. техн. ун-т

Примірників усього: 1
аб.1 (1)
Вільні: аб.1 (1)

Знайти схожі

4.
621.3.01
М 21


Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”

    Малюшевська, Антоніна Павлівна (кандидат технічних наук; доцент;).
    Вивчення деяких закономiрностей руйнування полiмерних плiвкових дiелектрикiв пiд впливом електричного поля в умовах обмеження часткових розрядiв [Текст] / А. П. Малюшевська, C. О. Топоров, О. Я. Дмитрішин // Вісник Національного технічного університету “ХПІ” : зб. наук. пр. / НТУ “ХПІ”. - Харків, 2019. - Вип. 5(1330): Нові рішення в сучасних технологіях. - С. 210-215 : іл. - Бібліогр. в кінці ст.
УДК

Рубрики: Енергетика

   Энергетика


   Теоретичні основи електротехніки


   Теоретические основы электротехники


Кл.слова (ненормовані):
полімерні плівки -- електричне старіння -- пробій твердих діелектриків -- довговічність -- полімерні діелектрики -- полімери -- електричне поле -- поверхневі розряди -- полимерные пленки -- электрическое старение -- пробой твердых диэлектриков -- долговечность -- полимерные диэлектрики -- полимеры -- электрическое поле -- поверхностные разряды
Анотація: Робота присвячена дослідженню процеса електричного старіння і руйнування полімерних діелектричних плівок. Показано, що пробій твердих полімерних діелектриків під дією електричного поля не є критичною подією, а є процесом, що розвивається у часі та проявляється у накопиченні дефектів в матеріалі. Розділяються умови навантаження електричним полем, в яких протікає старіння полімерів, показано, що старіння під дією електричного поля навіть в умовах обмеження часткових розрядів є неминучим явищем. Для мінімізації впливу часткових розрядів та задля запобігання електричної ерозії полімеру запропоновано просту методику їх обмеження, яка передбачає зменшення області полімерної плівки, що підпадає під дію електричного поля та занурення зразків у діелектричну рідину з метою виключення можливості виникнення поверхневих розрядів. Розглядаються результати експерименту з перевірки гіпотези про оборотність змін, що відбуваються в полімерних плівках під впливом електричного поля в умовах обмеження часткових розрядів. Виявлено, що можливий такий вплив електричного поля протилежної полярності на полімерний діелектрик, що дозволяє частково відновити його погіршені ізоляційні властивості. Висунуто гіпотези щодо механізму явища регенерації за рахунок компенсації процесів накопичення об’ємних зарядів в полімері. Обговорюються можливі шляхи підвищення працездатності електротехнічних пристроїв, що мають в конструкції діелектрика полімерні плівки шляхом додаткової дії на діелектрик електричних полів протилежної полярності. Намічено шляхи подальших теоретичних та практичних досліджень електричного старіння та пробою твердих полімерних діелектриків.
Дод.точки доступу:
Топоров, Сергій Олегович
Дмитрішин, Олексій Ярославович
Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”

Примірників усього: 1
аб.1 (1)
Вільні: аб.1 (1)

Знайти схожі

5.
621.3.01
Е 50


Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”

   
    Електрохімічне формування композиційних покриттів сплавами кобальту в імпульсному режимі [Текст] / Т. О. Ненастіна [и др.] // Вісник Національного технічного університету “ХПІ” = Bulletin of the National Technical University “KhPI” : зб. наук. пр. / НТУ “ХПІ”. - Харків : НТУ “ХПІ”, 2020. - Вип. 1(3): Нові рішення в сучасних технологіях. - С. 89-94 : іл. - Бібліогр. в кінці ст.
УДК

Рубрики: Електротехніка

   Электротехника


   Теоретичні основи електротехніки


   Теоретические основы электротехники


Кл.слова (ненормовані):
композиційне електролітичне покриття -- тернарні сплави -- частоти -- імпульсний режим -- густина струму -- вихід за струмом -- гальванотехніка -- технологічні процеси -- композиционные электролитические покрытия -- тернарные сплавы -- частоты -- импульсный режим -- плотность тока -- выход по току -- гальванотехника -- технологические процессы
Анотація: Електроосадження композиційних покриттів тугоплавкими металами та цирконієм з кобальтом дозволяє отримувати покриття з унікальним поєднанням фізико-хімічних властивостей, недосяжних при використанні інших методів нанесення. Варіюванням складу електроліту в гальваностатичному режимі не вдається отримати якісні композиційні покриття с високим вмістом тугоплавких компонентів та виходом за струмом. Як альтернативу запропоновано використання імпульсного режиму електролізу, що дозволяє вдосконалити технологічний процес отримання композиційних покриттів. Підбір співвідношення тривалості імпульсу та паузи дозволяє уникати введення дорогих добавок і співосаджувати в сплав метали, які в гальваностатичному режимі отримати неможливо. Тому метою роботи було встановлення параметрів електрохімічного нанесення композиційних покриттів кобальту з тугоплавкими металами і цирконієм з нетоксичних електролітів імпульсним електролізом. Використання імпульсного режиму при співвідношенні тривалості імпульсу 1·10-3-20·10-3с и тривалості паузи 2·10-3-20·10-3с та амплітуді катодної густини струму 2-10 А/дм2 надає можливість одержати композиційні сплави на основі кобальту з підвищеним вмістом цирконію, молібдену і вольфраму порівняно зі стаціонарним режимам. Підвищення робочих густин струму приводить до збільшення вмісту тугоплавких металів в композиційних сплавах, що містять молібден, а також відбувається зменшення розміру зерен у поверхневому шарі сплаву co-Mo-WхОy. На підставі аналізу експериментальних досліджень встановлено вплив амплітуди струму і частоти імпульсів на вихід за струмом і склад композиційних покриттів co-Mo-WхОy, Co-W-ZrO2 і Co-Mo-ZrO2. Управління складом гальванічних сплавів co-Mo-WхОy, Co-Mo-ZrO2 і Co-W-ZrO2 в досить широкому діапазоні концентрацій сплавотвірних компонентів досягається варіюванням параметрів імпульсного електролізу, що дозволяє адаптувати технологію нанесення до потреб сучасного ринку.
Дод.точки доступу:
Сокол, Євген Іванович (доктор технічних наук ; ректор НТУ "ХПІ" 2015-) \відп. ред.\
Сокол, Евгений Иванович (доктор технических наук ; ректор НТУ "ХПИ" 2015-)
Ненастіна, Тетяна Олександрівна (кандидат технічних наук; доцент)
Ведь, Марина Віталіївна (доктор технічних наук; професор)
Сахненко, Микола Дмитрович (доктор технічних наук; професор)
Проскуріна, Валерія Олегівна (кандидат технічних наук)
Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”

Примірників усього: 1
аб.1 (1)
Вільні: аб.1 (1)

Знайти схожі

6.
621.3.01
Л 84


Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”

    Лук’янов, Микола Олексійович.
    Вентильно-індукторний двигун з покращеними тяговими характеристиками [Текст] / М. О. Лук’янов // Вісник Національного технічного університету “ХПІ” = Bulletin of the National Technical University “KhPI” : зб. наук. пр. / НТУ “ХПІ”. - Харків : НТУ “ХПІ”, 2020. - Вип. 2(4): Нові рішення в сучасних технологіях. - С. 23-29 : іл. - Бібліогр. в кінці ст.
УДК

Рубрики: Енергетика

   Энергетика


   Теоретичні основи електротехніки


   Теоретические основы электротехники


Кл.слова (ненормовані):
вентильно-індукторні двигуни -- модульні електричні драйвери -- постійний момент -- високочастотні керування -- резонансні перетворювачі -- електричні транспортні засоби -- асинхронні двигуни -- електротехнічна сталь -- вентильно-индукторные двигатели -- модульные электрические драйверы -- постоянный момент -- высокочастотное управление -- резонансные преобразователи -- электрические транспортные средства -- асинхронные двигатели -- электротехническая сталь
Анотація: Вентильно-індукторний двигун завдяки своїм перевагам може використовуватися у транспортних засобах низької та середньої потужності. Проте, через значні пульсацій обертового моменту, складність електричного драйвера й недостатню питому потужність він не є розповсюдженим. У даній статті розглядається структура і характеристики вентильно-індукторного двигуна з С-подібними полюсами і електричний драйвер для його контролю для мінімізації недоліків двигуна. В результаті аналізу, запропоновано критерій ефективності, який базується на порівнянні прискорюючої і гальмівної сили, що створюється полюсом статора. Для забезпечення ефективної роботи двигуна гальмівна сила повинна бути мінімальною, а її вплив компенсовано певною формою струму, за рахунок чого сумарна сила і момент залишаються постійними в кожен момент часу. За рахунок вибору оптимального відношення між полюсами статора й ротора забезпечується мінімальне значення гальмівної сили, а вибір оптимальної кількості полюсів дозволяє досягти максимальної сили. За рахунок високочастотного методу формування струму обмотки статора із запропонованою формою, вплив гальмівної сили і, відповідно, пульсації обертового моменту мінімізовано. При цьому, для підвищення ефективності роботи двигуна запропоновано двохсекційну структуру полюсів із використанням додаткових обмоток для модуляції амплітуди струму, що додатково дозволяє розподілити потужність між секціями. Формування струму керування обмотками здійснюється розповсюдженим резонансним перетворювачем з м’яким перемиканням ключів. Модульна структура електричного драйвера дозволяє використовувати лише чотири резонансні перетворювачі для всього драйвера при одночасній роботі одного полюса статора. У результаті було виявлено, що оптимальною структурою двигуна є n+1/n, так як розміщення полюсів у корпусі ротора дає можливість досягти максимальної сили. Розрахунок вентильно-індукторного двигуна для даної структури й n=7 показав зменшення об’єму двигуна в 2,75 разів і підвищення потужності в 6 разів у порівнянні з популярним тяговим асинхронним двигуном. Моделювання електричного драйвера в середовищі Matlab Simulink показало, що пульсації обертового моменту при даному методі формування струму обмотки статора складають близько 3,25% і можуть варіюватись в залежності від кількості періодів модулюючого сигналу.
Дод.точки доступу:
Сокол, Євген Іванович (доктор технічних наук ; ректор НТУ "ХПІ" 2015-) \відп. ред.\
Сокол, Евгений Иванович (доктор технических наук ; ректор НТУ "ХПИ" 2015-)
Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”

Примірників усього: 1
аб.1 (1)
Вільні: аб.1 (1)

Знайти схожі

7.
621.3.01
В 42


Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”

   
    Визначення кута нахилу приладу до горизонту з використанням вимірювальної системи на основі мікроелектромеханічного сенсора MPU6050 [Текст] / Я. В. Знаменщиков [и др.] // Вісник Національного технічного університету “ХПІ” = Bulletin of the National Technical University “KhPI” : зб. наук. пр. / НТУ “ХПІ”. - Харків : НТУ “ХПІ”, 2020. - Вип. 4(6): Нові рішення в сучасних технологіях. - С. 65-70 : іл. - Бібліогр. в кінці ст.
УДК

Рубрики: Енергетика

   Энергетика


   Теоретичні основи електротехніки


   Теоретические основы электротехники


Кл.слова (ненормовані):
акселерометр -- гіроскоп -- кут нахилу -- МЕМС -- MPU6050 -- мікроконтролер -- STM8 -- мікроелектромеханічні пристрої -- акселерометр -- гироскоп -- угол наклона -- МЭМС -- микроконтроллер -- микроэлектромеханические устройства
Анотація: У теперішній час широке розповсюдження отримали мікроелектромеханічні системи. Яскравими прикладами мікроелектромеханічної системи є акселерометри та гіроскопи. В даній статі розглядається можливість використання вимірювальної системи на основі мікроелектромеханічного сенсорного модуля MPU6050 для визначення кута нахилу приладу по відношенню до горизонту. Даний модуль може використовуватись для цифрового рівня, в різних пристроях для стабілізації положення, для визначення швидкості нахилу і т.і. Основною перевагою мікроелектромеханічного сенсору MPU6050 перед всіма іншими є його дешевизна і широкі можливості вимірювання величин, дані з якого отримуються у цифрових значеннях. MPU6050 дозволяє вимірювати прискорення та частоту обертання, і можливість прямого вимірювання кута нахилу відсутня. Для вимірювання ж кута нахилу використовується «побічна дія», через яку змінюється значення прискорення вільного падіння при зміні кута нахилу до горизонту. Основною проблемою при використанні зазначеного модуля, є те, що покази мають сильний шум, що обмежує його можливість використання для точних вимірів та при необхідності отримання результатів вимірювань при великих швидкостях руху. Але використовуючи математичну обробку результатів вимірювань стає можливим отримувати статичні значення з точністю до 0.05 градуси, що дозволяє ставити сенсор MPU6050 в один ряд з іншими сенсорами призначеними для вимірювання кута нахилу. Наведена авторами методика обробки дозволяє значно знизити цифровий шум, що виникає при статичному положенні сенсору. Зниження цифрового шуму стало можливим завдяки тому, що мікроелектромеханічний сенсор MPU6050 дозволяє вимірювати кутову швидкість, відповідно кут нахилу по відношенню до горизонту не може змінюватись при статичному положенні сенсору, тобто коли кутова швидкість навколо відповідної вісі дорівнює нулю. І навпаки коли з’являється кутова швидкість, то відповідно і з’являється зміна кута нахилу сенсору, більш того чим більше значення кутової швидкості, тим швидше мають змінюватись значення кута нахилу, що і враховано в математичній моделі розрахунку кута нахилу.
Дод.точки доступу:
Сокол, Євген Іванович (доктор технічних наук ; ректор НТУ "ХПІ" 2015-) \відп. ред.\
Знаменщиков, Ярослав Володимирович (кандидат фізико-математичних наук; старший викладач)
Шкиря, Юрій Олегович
Некрасов, Сергій Сергійович (кандидат технічних наук)
Довгополов, Андрій Юрійович (кандидат технічних наук; викладач)
Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”

Примірників усього: 1
аб.1 (1)
Вільні: аб.1 (1)

Знайти схожі

8.
621.3.01
С 22


Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”

    Сахненко, Микола Дмитрович (доктор технічних наук; професор).
    Формування плазмо-електролітних кобальтовмісних покриттів на поршневих сплавах алюмінію [Текст] / М. Д. Сахненко, А. С. Горохівський // Вісник Національного технічного університету “ХПІ” = Bulletin of the National Technical University “KhPI” : зб. наук. пр. / НТУ “ХПІ”. - Харків : НТУ “ХПІ”, 2020. - Вип. 4(6): Нові рішення в сучасних технологіях. - С. 131-137 : іл. - Бібліогр. в кінці ст.
УДК

Рубрики: Енергетика

   Энергетика


   Теоретичні основи електротехніки


   Теоретические основы электротехники


Кл.слова (ненормовані):
плазмо-електролітне оксидування -- поршневі сплави -- силумін -- АЛ30 -- АК21 -- кобальтовмісне оксидне покриття -- сплави алюмінію -- двигуни внутрішнього згоряння -- плазменно-электролитное оксидирование -- поршневые сплавы -- силумин -- кобальтосодержащее оксидное покрытие -- сплавы алюминия -- двигатели внутреннего сгорания
Анотація: На основі проведеного огляду функціональних покриттів на поршневих сплавах алюмінію зроблено висновок щодо доцільності застосування оксидних покриттів для підвищення показників міцності й зносостійкості деталей поршневої групи двигунів внутрішнього згоряння. Показано, що синтез оксидного шару на сплавах системи Al-Si (силумінах) можна здійснювати плазмо-електролітною обробкою у лужних електролітах з додаванням солей металів-допантів, зокрема кобальту. Це дозволить одержувати покриття, які володіють активністю у процесах каталітичного горіння палива. Запропоновано формування кобальтовмісних оксидних покриттів на поршневих сплавах здійснювати методом плазмо-електролітного оксидування в електроліті складу 0,4 моль/дм3 K4P2O7, 0,1 CoSO4 за густини струму 3–5 А/дм2 в режимі “спадаючої потужності”. Встановлено, що в зазначених умовах протягом 15 хв оксидування на висококремністих сплавах АЛ30 и АК21 утворюється оксидний шар із вмістом до 4,7 ат.% кобальту. Наявність до 6,4 ат.% фосфору у складі синтезованого покриття сприятиме підвищенню теплостійкості оксидованої поверхні. При цьому вміст кремнію у поверхневих шарах зменшується у 4–5 разів порівняно із вихідним матеріалом. Показано, що морфологія та фазовий склад покриття змінюється з інкорпорацією допувального компоненту до його складу. Включення кобальту відбувається у вигляді термодіинамічно стійкого оксиду Co3O4 (CoO∙Co2O3), який кристалізується у гратці шпінелі, що поряд із високим ступенем розвинення поверхні є передумовою підвищення функціональних властивостей одержаних оксидних шарів. Розроблений спосіб було застосовано для нанесення кобальтовмісного покриття на поверхню поршня, що виготовлений зі сплаву АЛ30. Встановлено, що для одержання рівномірного оксидного шару слід додержуватись визначених технологічних параметрів. Прогнозовано використання поршня з нанесеним кобальтовмісним оксидним покриттям дозволить знизити кількість токсичних речовин з відпрацьованими газами та годинну витрату палива, що є перспективним для внутрішньоциліндрового каталізу
Дод.точки доступу:
Сокол, Євген Іванович (доктор технічних наук ; ректор НТУ "ХПІ" 2015-) \відп. ред.\
Горохівський, Андрій Сергійович
Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”

Примірників усього: 1
аб.1 (1)
Вільні: аб.1 (1)

Знайти схожі

9.
621.3.01
Е 50


Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”

   
    Електрохімічне осадження сплаву кобальту [Текст] / Т. О. Ненастіна [и др.] // Вісник Національного технічного університету “ХПІ” = Bulletin of the National Technical University “KhPI” : зб. наук. пр. / НТУ “ХПІ”. - Харків : НТУ “ХПІ”, 2021. - Вип. 3(9): Нові рішення в сучасних технологіях. - С. 55-60 : іл. - Бібліогр. в кінці ст.
УДК

Рубрики: Енергетика

   Теоретичні основи електротехніки


   Энергетика


   Теоретические основы электротехники


Кл.слова (ненормовані):
електролітичне покриття -- сплави кобальту -- густина струму -- вихід за струмом -- мікротвердість -- ванадій -- електроосадження -- гальванічні сплави -- электролитическое покрытие -- сплавы кобальта -- плотность тока -- выход по току -- микротвердость -- ванадий -- электроосаждения -- гальванические сплавы
Анотація: Електроосадження сплавів кобальту з тугоплавкими металами дозволяє отримувати покриття з унікальним поєднанням фізико-хімічних властивостей, недосяжних при використанні інших методів нанесення. Для осадження якісних покриттів сплавом кобальт - ванадій запропоновано використання цитратного електроліту. Покриття Co-V осаджували на сталеві зразки з цитратного електроліту при температурі 35-40 °С і густині струму 6-12 А/дм 2, використовуючи кобальтові розчинні аноди. Вміст ванадію у покритті, осадженого при концентрації ліганда 0,3 моль/дм3 , становить 0,1- 0,5 мас.%. Підвищення концентрації ліганда до 0,4 моль/дм3 сприяє зв’язуванню кобальту в комплекси, а відповідно, вміст ванадію у покритті зростає до 0,6-1,2 мас.%. Причому тенденція зміни відсотку легувальних елементів з густиною струму зберігається. Осадженні покриття щільні, блискучі, без внутрішніх напружень і тріщин. Запропоновано склади електролітів і режими осадження покриттів Co-V з вмістом ванадію до 1,5 мас.% та виходом за струмом 50 %. Встановлено, що покриття Co-V відрізняються підвищеним вмістом вуглецю і являють собою тверді розчини заміщення, а морфологія поверхні отриманих покриттів істотно залежить від густини струму і змінюється від дрібнокристалічної до глобулярної сфероїдної. Оптимальною густиною струму для отримання якісних покриттів сплавом кобальту в гальваностатичному режимі є ік = 10 А/дм2 . Управління складом гальванічних сплавів кобальту в досить широкому діапазоні концентрацій сплавотвірних компонентів досягається варіюванням параметрів електролізу, що дозволяє адаптувати технологію нанесення до потреб сучасного ринку.
Дод.точки доступу:
Сокол, Євген Іванович (доктор технічних наук ; ректор НТУ "ХПІ" 2015-) \відп. ред.\
Ненастіна, Тетяна Олександрівна (кандидат технічних наук; доцент)
Сахненко, Микола Дмитрович (доктор технічних наук; професор)
Проскуріна, Валерія Олегівна (кандидат технічних наук)
Корогодська, Алла Миколаївна (доктор технічних наук; доцент)
Горохівська, Наталя Валентинівна
Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”

Примірників усього: 1
аб.1 (1)
Вільні: аб.1 (1)

Знайти схожі

10.
621.3.01
О-75


Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”

   
    Особливості технології КЕП для еко- та енерготехнологій [Текст] / М. Д. Сахненко [и др.] // Вісник Національного технічного університету “ХПІ” = Bulletin of the National Technical University “KhPI” : зб. наук. пр. / НТУ “ХПІ”. - Харків : НТУ “ХПІ”, 2021. - Вип. 3(9): Нові рішення в сучасних технологіях. - С. 89-96 : іл. - Бібліогр. в кінці ст.
УДК

Рубрики: Енергетика

   Теоретичні основи електротехніки


   Энергетика


   Теоретические основы электротехники


Кл.слова (ненормовані):
композиційне електрохімічне покриття -- катодне осадження -- технологічний процес -- модульний підхід -- функціональні властивості -- гальванотехніка -- композиційні матеріали -- тугоплавкі метали -- композиционное электрохимическое покрытие -- катодное осаждение -- технологический процесс -- модульный подход -- функциональные свойства -- гальванотехника -- композиционные материалы -- тугоплавкие металлы
Анотація: На підставі аналізу особливостей формування КЕП показано, що їх одержання та застосування є одним із світових трендів функціональної гальванотехніки та дозволяє вирішити низку практичних задач, зокрема в галузі еко- та енерготехнологій. Осадження поліфункціональних КЕП кобальту з тугоплавкими металами здійснювали із цитратнопірофосфатних електролітів у гальваностатичному та імпульсному режимах. Одержанні композиційні покриття володіють комплексом підвищених механічних та протикорозійних властивостей, каталітичною та фотокаталітичною активністю, що обумовлює перспективу застосування одержаних тонкоплівкових матеріалів у багатьох галузях промисловості. Показано, що процеси формування таких багатокомпонентних систем є вельми складними, окремим проблемним питанням, що потребує вирішення, є організація технологічного процесу КЕП адаптованого під виробничі потреби. Розроблена схема організації технологічного процесу на основі модульного підходу, що ґрунтується на результатах комплексних досліджень впливу кількісних характеристик робочих електролітів та режимів електролізу на склад та властивості синтезованих покриттів. Узагальнена схема технології КЕП відображає послідовність загальноприйнятих у гальванохімічних виробництвах процесів та операцій з можливістю застосування модульного принципу організації гальванічних ділянок і цехів. Варіативність технологічних схем передбачає гнучке керування складом і властивостями покриттів за рахунок зміни часових та енергетичних характеристик електроосадження при несуттєвому коригуванні кількісного та якісного складу електролітів. Розроблений модульний підхід в організації технологічного процесу може бути використаний як основа для інших електрохімічних технологій синтезу функціональних матеріалів.
Дод.точки доступу:
Сокол, Євген Іванович (доктор технічних наук ; ректор НТУ "ХПІ" 2015-) \відп. ред.\
Сахненко, Микола Дмитрович (доктор технічних наук; професор)
Каракуркчі, Ганна Володимирівна (доктор технічних наук)
Ненастіна, Тетяна Олександрівна (доктор технічних наук; доцент)
Єрмоленко, Ірина Юріївна (доктор технічних наук)
Корогодська, Алла Миколаївна (доктор технічних наук; доцент)
Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”

Примірників усього: 1
аб.1 (1)
Вільні: аб.1 (1)

Знайти схожі

 

Наша адреса: 61000, Харків, вул. Кирпичова, 2
Науково-технічна бібліотека НТУ "ХПІ"
Контактний телефон: (057) 707-63-07
E-mail: library@khpi.edu.ua