Головна сторінка бібліотеки Спрощенний режим пошуку Інструкція з пошуку
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Книжкові видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Періодичні видання (35)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>S=Загальні питання хімічної технології<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 6
Показані документи с 1 по 6
1.
66
К 56


Харківський політехнічний ін-т, нац. техн. ун-т

    Коваленко, В. Л.
    Получение гидроксида никеля методом низкотемпературного гомогенного осаждения [Текст] / В. Л. Коваленко, В. А. Коток, А. C. Баскевич // Вісник Національного технічного університету “ХПІ” : зб. наук. пр. / Харківський політехнічний ін-т, нац. техн. ун-т. - Харків : НТУ “ХПІ”, 2017. - Вип. 53(1274): Нові рішення в сучасних технологіях. - С. 71-83 : ил. - Библиогр. в конце ст.
УДК
ББК 35

Рубрики: Химическая технология

   Общие вопросы химической технологии


   Хімічна технологія


   Загальні питання хімічної технології


Кл.слова (ненормовані):
гидроксид никеля -- гідроксид нікелю -- низкотемпературное гомогенне осаждение -- низь температурне гомогенне осадження -- суперконденсаторы -- суперконденсатори -- удельная емкость -- питома ємність
Анотація: Гидроксид никеля является активным веществом суперконденсаторов, которые широко используются в качестве источника питания различных электрических и электронных устройств. Для использования в суперконденсаторах необходим гидроксид никеля с высокими электрохимическими характеристиками, при этом технология синтеза должна быть энергосберегающей. Одним из наиболее перспективных методов синтеза гидроксида никеля является гомогенное осаждение, проводимое путем гидротермальной обработки при 90-95 °С раствора нитрата никеля и мочевины. Недостатком метода является высокая энергозатратность. В работе предложен метод низкотемпературного гомогенного осаждения гидроксида никеля. Методом РФА показано, что полученный гидроксид представляет из себя альфа-форму невысокой кристалличности. Изучены электрохимические характеристики образца никель гидроксида, полученного предложенным методом. Показаны высокие удельные ёмкости 110-190 Ф/г 70-115 мА*ч/г.
Дод.точки доступу:
Сокол, Євген Іванович (доктор технічних наук ; ректор НТУ "ХПІ" 2015-) \відп. ред.\
Сокол, Евгений Иванович (доктор технических наук ; ректор НТУ "ХПИ" 2015-)
Коток, В. А.
Баскевич, А. C.
Харківський політехнічний ін-т, нац. техн. ун-т

Примірників усього: 1
аб.1 (1)
Вільні: аб.1 (1)

Знайти схожі

2.
66
К 82


Харківський політехнічний ін-т, нац. техн. ун-т

    Кривільова, Світлана Павлівна (кандидат технічних наук).
    Синтетичні нанокристалічні кальцiйфосфатні матеріали для восповнення дефектів кісткових і нестачі м’язових тканин та їх синтез [Текст] / С. П. Кривільова // Вісник Національного технічного університету “ХПІ” : зб. наук. пр. / Харківський політехнічний ін-т, нац. техн. ун-т. - Харків : НТУ “ХПІ”, 2017. - Вип. 53(1274): Нові рішення в сучасних технологіях. - С. 95-106 : ил. - Библиогр. в конце ст.
УДК
ББК 35

Рубрики: Химическая технология

   Общие вопросы химической технологии


   Хімічна технологія


   Загальні питання хімічної технології


Кл.слова (ненормовані):
синтетичнi нанокристалічнi матеріали -- синтетические нанокристаличнi материалы -- біорезорбцiя -- биорезорбция -- кальційфосфати -- кальцийфосфаты -- електронна мікроскопія -- электронная микроскопия -- восповнення дефектів -- восполнение дефектов -- інженерія тканин -- инженерия тканей -- атомно-емiсійний спектральний аналіз -- атомно-эмисионный спектральный анализ -- електронно-мікроскопічний аналіз -- электронно-микроскопический анализ
Анотація: Виконано оцінку можливості використання нанокристалічних матеріалів кальційфосфатного складу для заповнення дефектів кісткових тканин та у якості неорганічних наповнювачів композиційних матеріалів для восповнення нестачі м’язових тканин. Визначено склад кальційфосфатних матеріалів та оптимальне співвідношення компонентів. Встановлено, що біокераміка може бути отримана термообробкою при температурі 1100 – 1200 ° C суміші нанокристалічних порошків попередньо синтезованних компонентів. Виявлено позитивний вплив домішки стеарату магнію на низкотемпературну активацію процесу синтезу нанокристалічних структур. Методами електронної мікроскопії та атомно-емiсійного спектрального аналізів досліджено мікроструктури матеріалів i динамiку концентрації мікро- і мікроелементів в органах і тканинах в процесі їх резорбції in vivo. Встановлено, що за своїми технічними і біологічними властивостями ці матеріали можуть бути використані для поповнення дефектів кісткових та нестачі м’язових тканин.
Дод.точки доступу:
Сокол, Євген Іванович (доктор технічних наук ; ректор НТУ "ХПІ" 2015-) \відп. ред.\
Сокол, Евгений Иванович (доктор технических наук ; ректор НТУ "ХПИ" 2015-)
Кривилева, Светлана Павловна (кандидат технических наук)
Харківський політехнічний ін-т, нац. техн. ун-т

Примірників усього: 1
аб.1 (1)
Вільні: аб.1 (1)

Знайти схожі

3.
66
О-24


Харківський політехнічний ін-т, нац. техн. ун-т

   
    Обробка газорідинних систем на трубчастих решітках із стабілізатором пінного шару [Текст] / В. Ф. Моїсєєв [и др.] // Вісник Національного технічного університету “ХПІ” : зб. наук. пр. / Харківський політехнічний ін-т, нац. техн. ун-т. - Харків : НТУ “ХПІ”, 2017. - Вип. 53(1274): Нові рішення в сучасних технологіях. - С. 114-123 : ил. - Библиогр. в конце ст.
УДК
ББК 35

Рубрики: Химическая технология

   Общие вопросы химической технологии


   Хімічна технологія


   Загальні питання хімічної технології


Кл.слова (ненормовані):
промислові газові викиди -- промышленные газовые выбросы -- процес уловлювання -- процесс улавливания -- гідродинаміка -- гидродинамика -- масообмін -- массообмен -- пінний апарат -- пенный аппарат
Анотація: Промислова реалізація методу стабілізації газорідинного шару дозволяє значно розширити галузь застосування пінних апаратів і відкриває нові можливості інтенсифікації технологічних процесів з одночасним створенням маловідхідних технологій. У статті встановлені основні параметри, що впливають на гідродинаміку трубчастих решіток із стабілізатором піни і без нього. Виявлено зв’язок гідродинамічних параметрів. Отримані залежності точніше характеризують гідродинамічну обстановку в апараті. Наводиться вплив наявності стабілізатора на характеристики динамічного двухфазного шару. Розглянуто гідродинамічні закономірності пінного шару на трубчастих решітках зі стабілізатором піни і його вплив на роботу апарата. Показано, що використання стабілізатора знижує бризковіднесення, а також збільшує ефективність виділення з газів компонентів, які важко уловити.
Дод.точки доступу:
Сокол, Євген Іванович (доктор технічних наук ; ректор НТУ "ХПІ" 2015-) \відп. ред.\
Сокол, Евгений Иванович (доктор технических наук ; ректор НТУ "ХПИ" 2015-)
Моїсєєв, Віктор Федорович (кандидат технічних наук)
Моисеев, Виктор Федорович (кандидат технических наук)
Манойло, Євгенія Володимирівна (кандидат технічних наук)
Манойло, Евгения Владимировна (кандидат технических наук)
Васильєв, Михайло Ілліч (кандидат технічних наук)
Васильев, Михаил Ильич (кандидат технических наук)
Репко, К. Ю.
Давидов, Д. В.
Харківський політехнічний ін-т, нац. техн. ун-т

Примірників усього: 1
аб.1 (1)
Вільні: аб.1 (1)

Знайти схожі

4.
66
Ф 91


Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”

    Фролова, Лілія Анатоліївна (кандидат технічних наук; доцент).
    Плазмохімічний синтез та магнітні властивості нанодисперсних феритів кобальту [Текст] / Л. А. Фролова, А. В. Дерімова // Вісник Національного технічного університету “ХПІ” = Bulletin of the National Technical University “KhPI” : зб. наук. пр. / НТУ “ХПІ”. - Харків : НТУ “ХПІ”, 2018. - Вип. 45(1321): Нові рішення в сучасних технологіях. - С. 228-233 : іл. - Бібліогр. в кінці ст.
УДК

Рубрики: Хімічна технологія

   Химическая технология


   Загальні питання хімічної технології


   Общие вопросы химической технологии


Кл.слова (ненормовані):
ферит кобальту -- магнітні наночастинки -- рентгенівська дифракція -- ІЧ спектри -- коерцитивність -- намагніченість -- наноматеріали -- феритні наночастинки -- феррит кобальта -- магнитные наночастицы -- рентгеновская дифракция -- ИК спектры -- коэрцитивность -- намагниченность -- наноматериалы -- ферритные наночастицы
Анотація: Останнім часом, коли наноматеріали відкрили нову еру в галузі матеріалознавства, вивчення впливу умов синтезу на фазовий склад вимагає більшої уваги. Феритні наночастинки продемонстрували величезну популярність у галузі біомедицини завдяки їх широкому застосуванню для розділення клітин, контрастних агентів, засобів для магнітоіндукованої гіпертермії, зокрема щодо лікування пухлин. Хімічні методи розглядаються як основні в технології отримання наноматеріалів. У цій роботі нанодисперсний ферит кобальту був синтезований двостадійним способом, що складався з співосадження та подальшої обробки контактною низькотемпературною нерівноважною плазмою (КНП). Оскільки розчини, оброблені плазмою, містять радикали, пероксиди, які мають окислювальні властивості, такі плазмохімічно “активовані” розчини можна використовувати для одержання феритів кобальту. Сформовані окислювальні агенти, ініціюють утворення ферум(ІІІ) оксидів та кобальт оксидів. Таким чином, встановлено, що під впливом контактної плазми перекис водню в розчинах швидко реагує з формуванням фериту кобальту. Досліджено вплив обробки КНП на структурні та магнітні властивості фериту кобальту. Для визначення структурних та магнітних властивостей використовували рентгенівський дифракційний аналіз, інфрачервону Фур’є спектроскопію (ІЧ) та вібраційну магнітометрію (за кімнатній температурі). Інфрачервона спектроскопія в діапазоні від 400 до 4000 см-1 підтвердила внутрішні катіонні коливання структури шпінелі. ІЧ спектри показали наявність поглинання за 3414, 1617, 592 та 420 см-1. Останні дві смуги можна приписати до коливань катіонів в тетраедричних та октаедричних позиціях у шпінелі CoFe2O4. Рентгенофазовий аналіз показав утворення кобальтового фериту як єдиної фази. Рентгеноструктурним аналізом та ПЕМ було встановлено, що отриманий ферит кобальту нанорозмірного діапазону. Середній розмір частинок, виміряний за допомогою ПEM-мікроскопії, становив 30-50 нм. Намагніченість насичення 58-61 Aм2/г відповідає результатам інших авторів. Коерцитивність складає близько 450 Ерстед, що вище, ніж для дисперсних матеріалів, отриманих іншими гідрофазними методами.
Дод.точки доступу:
Сокол, Євген Іванович (доктор технічних наук ; ректор НТУ "ХПІ" 2015-) \відп. ред.\
Сокол, Евгений Иванович (доктор технических наук ; ректор НТУ "ХПИ" 2015-)
Дерімова, Альона Вадимівна
Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”

Примірників усього: 1
аб.1 (1)
Вільні: аб.1 (1)

Знайти схожі

5.
66
П 48


Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”

   
    Показники якості модифікованих жирів нового покоління [Текст] / О. О. Удовенко [и др.] // Вісник Національного технічного університету “ХПІ” = Bulletin of the National Technical University “KhPI” : зб. наук. пр. / НТУ “ХПІ”. - Харків : НТУ “ХПІ”, 2020. - Вип. 3(5): Нові рішення в сучасних технологіях. - С. 66-72 : іл. - Бібліогр. в кінці ст.
УДК

Рубрики: Хімічна технологія

   Химическая технология


   Загальні питання хімічної технології


   Общие вопросы химической технологии


Кл.слова (ненормовані):
фритюрний жир -- показники якості -- окислення -- температура плавлення -- модифікований жир -- жирні кислоти -- імерсійне смаження -- рослинні олії -- фритюрный жир -- показатели качества -- окисления -- температура плавления -- модифицированный жир -- жирные кислоты -- иммерсионная жарка -- растительные масла
Анотація: Проведено дослідження щодо визначення показників якості модифікованих жирів, одержаних шляхом етерифікації жирних кислот спиртами високої молекулярної маси. Альтернативою рідким рослинним оліям можуть виступати фритюрні жири одержані за новою технологією, а саме, етерифікацією жирних кислот спиртами високої молекулярної маси, що допомагає подолати проблему термічного псування жирів. Такий спосіб модифікації жирів дозволяє отримати конкурентоспроможний продукт, а спеціально підібраний молекулярний склад даного фритюрного жиру дозволяє збільшувати час і температуру експлуатації продукту і допомагає уникати таких небажаних ефектів, як потемніння і димлення фритюру. Мета роботи – дослідження фізико-хімічних показників модифікованих жирів. Для досягнення поставленої мети вирішено наступні задачі: визначено показники якості модифікованих жирів, а саме: температуру плавлення, в’язкість (кінематична і динамічна), густину; визначити антиоксидантну стабільність модифікованого фритюрного жиру в порівнянні з традиційними фритюрними жирами. Визначення окислювальної стабільності олій і жирів проведено у приладі «Rancimat», і засновано на прискореному окисленні зразка при підвищеній температурі в потоці повітря. Стійкість до окислювання визначали при температурі 110 °С, за нормативним документом ДСТУ EN ISO 6886:2019 «Жири тваринні і рослинні та олії. Визначення стійкості до окислення (метод прискореного окислення)». Встановлено, що температура плавлення модифікованих жирів кваліфікує їх як жири кулінарні, та сировина для жирових продуктів. Встановлено, що густина одержаних зразків ефірів є меншою за густину традиційного фритюру. Виявлено, що всі зразки ефірів мають значно нижчу кінематичну в’язкість у порівнянні з соняшниковою олією, яку часто використовують у якості фритюру. Таким чином, під час смаження продукт менше поглинатиме такий фритюрний жир, що зменшить калорійність готового продукту. Встановлено, що втрати продукту за рахунок випаровування складають від 3,46 до 11,38 %. Антиоксидантна стабільність зразків ефірів у 3,4–6,8 разів вища за соняшникову олію, що дозволить ефективно використовувати їх як кулінарні (фритюрні) жири.
Дод.точки доступу:
Сокол, Євген Іванович (доктор технічних наук ; ректор НТУ "ХПІ" 2015-) \відп. ред.\
Удовенко, Олексій Олександрович
Гладкий, Федір Федорович (доктор технічних наук; професор)
Шкредов, Іван Володимирович
Гаврюшенко, Катерина Олександрівна
Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”

Примірників усього: 1
аб.1 (1)
Вільні: аб.1 (1)

Знайти схожі

6.
66
Ф 91


Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”

    Фролова, Лілія Анатоліївна (кандидат технічних наук; доцент).
    Дослідження фотокаталітичної деградації 4-нітрофенолу в присутності феритів MFe2O4 (M = Ni, Mn, Zn) [Текст] / Л. А. Фролова // Вісник Національного технічного університету “ХПІ” = Bulletin of the National Technical University “KhPI” : зб. наук. пр. / НТУ “ХПІ”. - Харків : НТУ “ХПІ”, 2020. - Вип. 3(5): Нові рішення в сучасних технологіях. - С. 73-79 : іл. - Бібліогр. в кінці ст.
УДК

Рубрики: Хімічна технологія

   Химическая технология


   Загальні питання хімічної технології


   Общие вопросы химической технологии


Кл.слова (ненормовані):
ферит нікелю -- ферит мангану -- ферит цинку -- 4- нітрофенол -- фотокаталізатори -- ферити -- забруднюючі речовини -- небезпечні викиди -- феррит никеля -- феррит марганца -- феррит цинка -- 4 нитрофенол -- фотокатализаторы -- ферриты -- загрязняющие вещества -- опасные выбросы
Анотація: З розвитком промисловості відбувається збільшення концентрації небезпечних забруднюючих речовин в водних об’єктах, що є результатом скидів таких виробництв, як текстильна, паперово-целюлозна, поліграфічна, металургійна, нафтопереробна, фармацевтичних препаратів. В останні роки передові процеси окислення були визнані ефективним та альтернативним способом очищення стічних вод від органічних домішок. Ферити перехідних металів досліджуються як фотокаталізатори завдяки високій активності, нетоксичності, хімічній стійкості, магнітним, оптичним та електричним властивостям. В роботі розглянуто композиційні ферити МFe2O4 (M= Ni, Mn, Zn), що синтезовані модифікованим методом співосадження. Для характеристики отриманих зразків було використано рентгенофазовий аналіз, вібраційну магнітометрію, електронну парамагнітну резонансну спектроскопію, ультрафіолетову спектроскопію. Фотокаталітичну активність сполук вивчали в реакції розкладання 4-нітрофенолу, який використовували як модельний органічний забруднювач. Для визначення залежності основних властивостей від складу використовували симплекс-решітчасте планування експерименту. Встановлено, що отримані наночастинки феритів мають шпінельну структуру. Синтезовані наноферити мають ширину забороненої зони в межах 1,55-2,2 еВ. Всі зразки показали високу фотокаталітичну активність (ступінь розкладання 4-НФ складав ∼71-91%). Найбільш ефективними каталізаторами були Ni-Zn ферити та Ni-Zn-Mn ферити (ступінь деградації 4-НФ 88-92%). При підвищенні вмісту катіонів мангану більше 66% каталітичні властивості зменшувались. Магнітні властивості, такі як намагніченість насичення та коерцитивна сила, значно змінюються в залежності від концентрації катіонів Mn. Крім того, синтезовані зразки, що вміщують нікель та манган мають високі магнітні властивості, що забезпечує легкість відокремлення від водного розчину під дією зовнішнього магнітного поля.
Дод.точки доступу:
Сокол, Євген Іванович (доктор технічних наук ; ректор НТУ "ХПІ" 2015-) \відп. ред.\
Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”

Примірників усього: 1
аб.1 (1)
Вільні: аб.1 (1)

Знайти схожі

 

Наша адреса: 61000, Харків, вул. Кирпичова, 2
Науково-технічна бібліотека НТУ "ХПІ"
Контактний телефон: (057) 707-63-07
E-mail: library@khpi.edu.ua